індуктор

ІНДУ́КТОР, а, ч., спец.

1. Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму.

Телефонний індуктор.

2. Магніт, який утворює в динамо-машині магнітне поле, що збуджує індукційні струми.

Майже в усіх генераторах змінного струму обмотку.. встановлюють нерухомо, а обертатися примушують магнітну систему (індуктор) (Курс фізики, III, 1956, 191).

Значення в інших словниках

1. індуктор — Индуктор — inductor, field structure, work coil — *Heizspule, Heizspirale, Induktor — 1) Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. 2) Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти.  Гірничий енциклопедичний словник
2. індуктор — інду́ктор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. індуктор — -а, ч., спец. 1》 Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти. 2》 Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. Телефонний індуктор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. індуктор — інду́ктор (лат. inductor, від induco – вводжу, збуджую) 1. Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. 2. Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти.  Словник іншомовних слів Мельничука