індуктор

інду́ктор

-а, ч., спец.

1》 Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти.

2》 Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. Телефонний індуктор.

3》 Магніт, який утворює в динамо-машині магнітне поле, що збуджує індукційні струми.

4》 біол. Низькомолекулярна речовина, яка блокує дію репресора; викликає у клітині синтез ферментів, що індукуються.

Медичний індуктор — пристрій, призначений для збудження електромагнітних коливань у тканинах організму.

Значення в інших словниках

1. індуктор — Индуктор — inductor, field structure, work coil — *Heizspule, Heizspirale, Induktor — 1) Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. 2) Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти.  Гірничий енциклопедичний словник
2. індуктор — інду́ктор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. індуктор — інду́ктор (лат. inductor, від induco – вводжу, збуджую) 1. Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. 2. Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. індуктор — ІНДУ́КТОР, а, ч., спец. 1. Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. Телефонний індуктор. 2. Магніт, який утворює в динамо-машині магнітне поле, що збуджує індукційні струми. Майже в усіх генераторах змінного струму обмотку..  Словник української мови в 11 томах