інохідь

І́НОХІДЬ, ході, ж. Те саме, що одно́хідь.

Кінь ішов легкою інохіддю (Тулуб, Людолови, II, 1957, 325).

Значення в інших словниках

1. інохідь — -ході, ж. Те саме, що однохідь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. інохідь — і́нохідь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. інохідь — Спосіб пересування деяких тварин (напр., верблюдів, жираф, деяких коней), при якому тварини одночасно ставлять обидві ноги з одного боку, а потім обидві ноги з другого боку.  Універсальний словник-енциклопедія