інтелігентик

ІНТЕЛІГЕ́НТИК, а, ч., зневажл. Те саме, що інтеліге́нт.

— Інтелігентики ми з вами! Ось хто ми… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 151).

Значення в інших словниках

1. інтелігентик — інтеліге́нтик іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови