Словник української мови в 11 томах

іржавинка

ІРЖА́ВИНКА, рідше РЖАВИ́НКА, и, ж. Невеличка пляма іржі на металевій поверхні.

Повернувшись після звільнення до Харкова, робітники дістали обладнання,— і на ньому не було жодної ржавинки (Літ. Укр., 31.Х 1967, 4);

// перен. Плямка, цятка, кольором схожа на іржу.

Левко примружив поцяцьковані іржавинками сірі очі (Логв., Давні рани, 1961, 167).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. іржавинка — іржа́винка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. іржавинка — рідше ржавинка, -и, ж. Невеличка пляма іржі на металевій поверхні. || перен. Плямка, цятка, кольором схожа на іржу.  Великий тлумачний словник сучасної мови