їдальня
ЇДА́ЛЬНЯ, і, ж.
1. Кімната в хаті з обіднім столом, у якій їдять і п’ють.
В одній кімнаті була спальня.., а салон був заразом і їдальнею (Фр., VI, 1951, 200);
Лампа в їдальні прикручена була. На холодних тарілках неясно чорніла печеня (Коцюб., II, 1955, 296);
Пізно вночі мати прокинулась і побачила в їдальні смугу світла на стіні — з непричинених дверей у кімнаті дочки. «Оце так зачиталась!» (Головко, II, 1957, 593).
2. Заклад громадського харчування.
В республіці є чимало їдалень, чайних і буфетів, які добре зарекомендували себе (Рад. Укр., 12.Х 1956, 1);
— Вона їздила дивитись, яку їдальню треба в твоєму аулі поставити… (Ю. Янов. І, 1958, 66).
Словник української мови (СУМ-11)