їздецький

ЇЗДЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до їзде́ць і їзде́цтво.

Проїхали вони проз табір Стародупського і разом з наймитами попосміялися з його [пана] їздецьких вправ (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 56).

Значення в інших словниках

1. їздецький — їзде́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. їздецький — -а, -е. Прикм. до їздець і їздецтво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. їздецький — Їзде́цький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)