1. Словник української мови в 11 томах

їздецький

ЇЗДЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до їзде́ць і їзде́цтво.

Проїхали вони проз табір Стародупського і разом з наймитами попосміялися з його [пана] їздецьких вправ (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їздецький — їзде́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. їздецький — -а, -е. Прикм. до їздець і їздецтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. їздецький — Їзде́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)