барило
БАРИ́ЛО (посудина для рідини, перев. дерев'яна, з двома днищами й опуклими стінками), БОЧО́НОК, БОЧІ́ВКА діал. В кожнім льоху навалено було стільки бочок і барил, що трудно було й повернутися (М. Старицький); Тимко звалив на плечі кутий залізним обруччям бочонок, пішов до потоку (Григорій Тютюнник). — Пор. бо́чка.
БО́ЧКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина, перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами), КУ́ХВА заст. Рибохвати, зажери ненаситні, нема меж їхнім апетитам. Під час нересту цілі бочки риби насолюють, повні горища нав'ялюють, щоб потім з-під поли — на базар (О. Гончар); Мишей до біса назбігалось; Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих. От в кухві тій, що з борошном стояла, Уся громада посідала... (Л. Глібов). — Пор. бари́ло, ді́жка.
Словник синонімів української мови