беззоряний
ТЕ́МНИЙ (позбавлений світла, погано освітлений; кольором близький до чорного тощо), ТЕ́МРЯВИЙ розм.; НЕВИ́ДНИЙ (в якому або крізь який не можна нічого розглядіти); БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ (про ніч); БЕЗЗО́РЯНИЙ (про ніч — без зірок); БЕЗМІ́СЯЧНИЙ (про ніч — без місяця); ПОСУТЕНІ́ЛИЙ (який став темним). "Апартаменти" справді були досить прості. То була друга половина звичайної хатки, брудна й темна (В. Винниченко); По ночах біля вікон бовваніли якісь темні фігури і тислись попід парканами (М. Коцюбинський); Осінній день удався теплий, сонячний і здавався Корецькому тут, серед цієї брудної темрявої камери, не осіннім, а весняним (Б. Грінченко); Ой темна нічка та невидная (пісня); В грудневі безпросвітні ночі Читали в хаті букварі (А. Малишко); В осінні беззоряні ночі того року в лісах і на болотах за Унечею часто чути було притамовані оклики: — Стій! Хто йде? (С. Скляренко); Ніч опустилася над полем бою — тиха, безмісячна (В. Собко); Ввечері Ніна Дмитрівна вийшла з бібліотеки через чорний хід і пройшла посутенілим парком (Л. Первомайський). — Пор. непрогля́дний.
Словник синонімів української мови