безмін
БЕ́ЗМІН (ручна пружинна або важільна вага); КА́НТАР (звичайно про пружинний безмін). У великому кошику лежали принесені з торгу покупки, і пані, витягнувши звідтіль шматок яловичини, накинула його на безмін (Л. Яновська); В руці він тримає мідний кантар, який бреше на фунт то в (на) користь господаря, то навпаки (М. Стельмах).
ВАГА́ (прилад для зважування), ВА́ГИ, ВАГІВНИ́ЦЯ, ВАЖНИ́ЦЯ заст.; ТЕРЕЗИ́ (перев. важільні ваги). Виробництво ваг іде (С. Воскрекасенко); Електронні ваги; Він стояв біля вагівниці (А. Шиян); Батько мене важив на десятичній важниці (О. Слісаренко); Усякому своє: козакам — шабля, вам — безмін та терези (П. Куліш); Лейзор важив на терезах сало (І. Нечуй-Левицький). — Пор. бе́змін.
Словник синонімів української мови