безплідний

БЕЗДІ́ТНА тільки жін. (про жінку — яка не може мати дітей), БЕЗПЛІ́ДНА розм., НЕПЛІ́ДНА розм. Трохим Упир хоч і багату жінку взяв, та здоров'ям слабу — бездітна вона була (І. Ле); — Теперішні дівки.. на старість каятимуться, та пізно буде... Хто потім візьме тебе, безплідну, мов камінь? (Є. Гуцало); Перва (перша) його жінка була неплідна (Ганна Барвінок). — Пор. 1. безплі́дний.

БЕЗПЛІ́ДНИЙ (про людину або тварину — не здатний давати потомство), НЕПЛІ́ДНИЙ рідше; СТЕРИ́ЛЬНИЙ спец., СТЕРИЛІЗО́ВАНИЙ спец. (позбавлений такої здатності штучним шляхом). — Пор. безді́тна, неті́льна.

ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал.; НЕВДЯ́ЧНИЙ (який не виправдовує затрачених зусиль). Даремна праця, марний труд, Даремні нарікання: Часам минулим чудо з чуд Не верне існування (П. Грабовський); Верни мені прожите марно, Всевладний часе, поверни Безплідний день, пусту годину, Верни мені -- мої ж вони! (М. Нагнибіда); Запросини їхні були безуспішні (Ю. Смолич); Неуспішний задум; На санях, у свиті драній, Сіпає мужик, Ньока шкапі неслухняній, — Задаремний крик (переклад П. Грабовського); — Пустоцвіт сам і робота твоя пуста! Гріш ціна такій роботі! (О. Гончар); Їхати далі — однаково пропаща справа, але й вертатися ні з чим (А. Головко); Дурному про розумне балакати — запропала праця (Словник Б. Грінченка).

НЕПЛІ́ДНИЙ (про рослину — який не плодоносить або дає поганий урожай), НЕПЛОДОНО́СНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ. Неплідна яблуня; Неплодоносні гілки; І тільки шурхотом шаршавим (шершавим) шелестів Колючий гай олив, Старий, безплідний, сивий, як повір'я (М. Бажан).

НЕРОДЮ́ЧИЙ (про ґрунт, землю), БЕЗПЛІ́ДНИЙ, НЕПЛІ́ДНИЙ рідше, ПІСНИ́Й розм., Я́ЛОВИЙ розм. Тимчасом і по других (інших) селах люди не хотіли брати поля, і в других селах давали їм землю неродючу (І. Нечуй-Левицький); На відміну від безплідних кучугур, земля тут була така, що могла б усе родити (О. Гончар); Тільки високі будяки та присадкуватий полин ще росли й шуміли під вітром на жовтогарячій пісній землі (В. Кучер); Краще ялову ріллю самому орати, як із буйної хопту полоти... (Уляна Кравченко).

НЕТІ́ЛЬНА тільки жін. (про корову, буйволицю, самицю лося, оленя — яка не дає приплоду); Я́ЛОВА (про самиць сільськогосподарських тварин, перев. про корову, вівцю). Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Петруся, і урожай у нього луччий, як у других, і корів нема ялових (О. Стороженко). — Пор. 1. безплі́дний.

Значення в інших словниках

1. безплідний — безплі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безплідний — Безнащадний, яловий; (- людей) бездітний; (ґрунт) неродючий, безхлібний; (захід) даремний, марний; (розшук) безрезультатний.  Словник синонімів Караванського
3. безплідний — -а, -е. 1》 Який не дає плодів, нездатний давати потомство. || Неродючий. 2》 перен. Який не дає наслідків; даремний, марний; безрезультатний. Безплідні зусилля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безплідний — 1. неродючий, нетворчий, яловий, див. стерільний 2. (чин) даремний, задаремний, надаремний, марний, намарний  Словник чужослів Павло Штепа
5. безплідний — БЕЗПЛІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який не дає плодів, нездатний давати потомство. Тоді другий чиновник, гадаючи, що його жінка безплідна й нездібна родити, взяв мене за сина (М. Хвильовий); Тепер я догадуюсь, що була то не шовковиця, а безплідний шовкун (О.  Словник української мови у 20 томах
6. безплідний — БЕЗПЛІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який не дає плодів, нездатний давати потомство. Тепер я догадуюсь, що була то не шовковиця, а безплідний шовкун (Гончар, II, 1954, 203); Надмірне ожиріння може зробити організм зовсім безплідним (Бджоли, 1955, 193); // Неродючий.  Словник української мови в 11 томах