безплідний

БЕЗПЛІ́ДНИЙ, а, е.

1. Який не дає плодів, нездатний давати потомство.

Тоді другий чиновник, гадаючи, що його жінка безплідна й нездібна родити, взяв мене за сина (М. Хвильовий);

Тепер я догадуюсь, що була то не шовковиця, а безплідний шовкун (О. Гончар);

Надмірне ожиріння жінки може зробити організм зовсім безплідним (з наук.-попул. літ.);

// у знач. ім. безплі́дний, ного, ч.; безплі́дна, ної, ж. Той, хто нездатний давати потомство.

Ти [ізраїльський народ] будеш благословенний поміж усіма народами, не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю (Біблія. Пер. І. Огієнка);

// Неродючий.

Солонці характеризуються дуже низькою родючістю, а в ряді випадків – зовсім безплідні (з наук.-попул. літ.);

Сьогодні рекультивують і безплідні яруги, що глибоко покраяли землю (з газ.).

2. перен. Який не дає наслідків; даремний, марний.

Роздратований безплідними розшуками, старшина міліції постукав у двері, зайшов до кімнати, не питаючи дозволу (В. Собко);

Основна теза критики – відхід від класичних зразків у напрямку безпредметних, безплідних пошуків (О. Бердник);

Низький стан культури зробить безплідними, марними всі наші зусилля в будь-якій галузі (із журн.);

Відомо, що які б хороші не були плани асоціації видавців України, вони можуть лишитися безплідними, якщо не будуть підкріплені реальною роботою (з газ.).

Значення в інших словниках

1. безплідний — безплі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безплідний — Безнащадний, яловий; (- людей) бездітний; (ґрунт) неродючий, безхлібний; (захід) даремний, марний; (розшук) безрезультатний.  Словник синонімів Караванського
3. безплідний — -а, -е. 1》 Який не дає плодів, нездатний давати потомство. || Неродючий. 2》 перен. Який не дає наслідків; даремний, марний; безрезультатний. Безплідні зусилля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безплідний — 1. неродючий, нетворчий, яловий, див. стерільний 2. (чин) даремний, задаремний, надаремний, марний, намарний  Словник чужослів Павло Штепа
5. безплідний — БЕЗДІ́ТНА тільки жін. (про жінку — яка не може мати дітей), БЕЗПЛІ́ДНА розм., НЕПЛІ́ДНА розм. Трохим Упир хоч і багату жінку взяв, та здоров'ям слабу — бездітна вона була (І. Ле); — Теперішні дівки.. на старість каятимуться, та пізно буде...  Словник синонімів української мови
6. безплідний — БЕЗПЛІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який не дає плодів, нездатний давати потомство. Тепер я догадуюсь, що була то не шовковиця, а безплідний шовкун (Гончар, II, 1954, 203); Надмірне ожиріння може зробити організм зовсім безплідним (Бджоли, 1955, 193); // Неродючий.  Словник української мови в 11 томах