безталання

НЕДО́ЛЯ (нещаслива, гірка доля), БЕЗДО́ЛЛЯ, БЕЗТАЛА́ННЯ, БЕЗЩА́СТЯ рідше, ЗЛОЩА́СТЯ підсил. рідше. — Слухай, милий мій.. мушу ділити з тобою долю й недолю, мушу бути з тобою весь вік (Г. Хоткевич); А все ти (мати) долі виглядаєш Мені і мною ти живеш І днів ясних в бездоллі ждеш (Б. Грінченко); — Та коли ж таке безталання моє! Така мені доля гірка випала (Марко Вовчок); Хто угледів в час безщастя Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (О. Олесь).

Значення в інших словниках

1. безталання — безтала́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безталання — Лиха доля, БЕЗГОЛІВ'Я, БЕЗДОЛЛЯ; (брак удачі) неталан, нефортунність; (брак хисту) безкебеття, бездарність.  Словник синонімів Караванського
3. безталання — -я, с. 1》 Гірка, лиха доля; недоля. 2》 рідко. Те саме, що бездарність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безталання — БЕЗТАЛА́ННЯ, я, с. 1. Гірка, лиха доля; недоля. – Та коли ж таке безталання моє! Така мені доля гірка випала (Марко Вовчок); Розвіялося оплакане всіма віками дівоче безталання (К.  Словник української мови у 20 томах
5. безталання — див. біда  Словник синонімів Вусика
6. безталання — Безтала́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. безталання — БЕЗТАЛА́ННЯ, я, с. 1. Гірка, лиха доля; недоля. — Та коли ж таке безталання мов! Така мені доля гірка випала (Вовчок, І, 1955, 114); Розвіялося оплакане всіма віками дівоче безталання (Горд.  Словник української мови в 11 томах