безталання

БЕЗТАЛА́ННЯ, я, с.

1. Гірка, лиха доля; недоля.

— Та коли ж таке безталання мов! Така мені доля гірка випала (Вовчок, І, 1955, 114);

Розвіялося оплакане всіма віками дівоче безталання (Горд., Вірність, 1943, 6);

Через свої твори Мирний провів ідею про те, що причиною безталання трудящих мас є не їх зіпсованість, — як то твердили буржуазно-поміщицькі ідеологи, — а ненависний економічний, суспільно-політичний лад (Літ. газ., 27.I 1955, 3).

2. рідко. Те саме, що безда́рність.

О, як ненавидів Олексій Іванович усіх отих, що прикривали своє безталання, свою ледачість і нездарність готовенькими формулами красивості, винайденими тисячу років тому! (Загреб., День.., 1964, 232).

Значення в інших словниках

1. безталання — безтала́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безталання — Лиха доля, БЕЗГОЛІВ'Я, БЕЗДОЛЛЯ; (брак удачі) неталан, нефортунність; (брак хисту) безкебеття, бездарність.  Словник синонімів Караванського
3. безталання — -я, с. 1》 Гірка, лиха доля; недоля. 2》 рідко. Те саме, що бездарність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безталання — БЕЗТАЛА́ННЯ, я, с. 1. Гірка, лиха доля; недоля. – Та коли ж таке безталання моє! Така мені доля гірка випала (Марко Вовчок); Розвіялося оплакане всіма віками дівоче безталання (К.  Словник української мови у 20 томах
5. безталання — див. біда  Словник синонімів Вусика
6. безталання — НЕДО́ЛЯ (нещаслива, гірка доля), БЕЗДО́ЛЛЯ, БЕЗТАЛА́ННЯ, БЕЗЩА́СТЯ рідше, ЗЛОЩА́СТЯ підсил. рідше. — Слухай, милий мій.. мушу ділити з тобою долю й недолю, мушу бути з тобою весь вік (Г.  Словник синонімів української мови
7. безталання — Безтала́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)