безтямність

НЕСТЯ́МА (стан людини, що втратила самовладання, розуміння, діє несвідомо, ніби втративши розум), НЕСТЯ́МНІСТЬ, БЕЗТЯ́МНІСТЬ, ЗНЕТЯ́МА розм., НЕТЯ́МА розм. Вона сиділа якраз лицем до пожежі. Поперед неї в страшній нестямі закостеніла Оришка (Панас Мирний); Сміючись і плачучи від радості, Маковей кинувся до свого вірного коня, в гарячій нестямності повис йому на шиї (О. Гончар). — Пор. несамови́тість.

Значення в інших словниках

1. безтямність — безтя́мність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безтямність — -ності, ж. Стан за знач. безтямний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безтямність — БЕЗТЯ́МНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безтя́мний 1. Скоро тільки вирветься [Василь] на самоту, в ліс, на толоку, то співає-співає, а властиво, галайкоче без тями, людям на сміх, а собі, мабуть, на полекшу [полегшення], а бодай на забуття...  Словник української мови у 20 томах
4. безтямність — див. глупота; нісенітниця  Словник синонімів Вусика
5. безтямність — БЕЗТЯ́МНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безтямний 1. Скоро тільки вирветься [Василь] на самоту, в ліс, на толоку, то співає-співає, а властиво, галайкоче без тями, людям на сміх, а собі, мабуть, на полекиїу, а бодай на забуття...  Словник української мови в 11 томах
6. безтямність — Безтямність, -ности ж. 1) Безсмысленность. Желех. 2) Несообразительность, непонятливость.  Словник української мови Грінченка