безтілесний
БЕЗТІЛЕ́СНИЙ (позбавлений матеріальної оболонки, який не має тіла, плоті), БЕЗПЛО́ТНИЙ книжн. Став він для неї не живою істотою, не чоловіком, а спогадом, безтілесною тінню людини (З. Тулуб); Стара жінка мовчки поралась біля свого багаття.. Вона примарювалась майже безплотним духом багаття (Є. Гуцало).
Словник синонімів української мови