безчинний
БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину, людський колектив — не зайнятий роботою, без діяльності), БЕЗЧИ́ННИЙ заст. Лежав (Бальзак) на канапі тихий, байдужий, бездіяльний (Н. Рибак); Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (І. Франко).
Словник синонімів української мови