безчинний
БЕЗЧИ́ННИЙ, а, е, заст.
Який нічого не робить; бездіяльний.
Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗЧИ́ННИЙ, а, е, заст.
Який нічого не робить; бездіяльний.
Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)