бик
I. БИК (самець корови); БУГА́Й (племінний бик); ВІЛ, КРУТОРО́ГІ мн., фольк. (кастрований бик, якого використовують як тяглову силу); ТУР (вимерлий дикий бик). В артільному дворі біля волярні Тимко побачив розлиганих биків (Григорій Тютюнник); Широким.. шляхом тягнеться валка чумацьких маж. Круторогі ступають поважно (В. Самійленко).
ОПО́РА спец. (елемент споруди або машини для підтримання несучих конструкцій, пристроїв і т. ін.), ПІДПО́РА, СТОВП, СТОЯ́К, СТОЯ́Н розм.; БИК перев. мн. (масивні опори, на яких тримається міст); ПІ́ЛЕРС (стояк, що підтримує палубу судна). Міст складається з опор і пролітних будов (з наукової літератури); Яхта стала під мостом, прибита хвилею до однієї з підпор (Л. Дмитерко); Магазин — се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін (І. Франко); Весь вироблений простір (у шахті).. закріплюється дерев'яними або металевими стояками (з журналу); Біля яблуні неподалік звелася на високих стоянах нова хата (І. Цюпа); Залізничний міст на кам'яних биках.
Словник синонімів української мови