билина
СТЕБЛИ́НА (СТЕБЕЛИ́НА) (окрема трав'яниста рослина), БИЛИ́НА, СТЕБЛО́. Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої (В. Сосюра); Комбайн збирав чисто, хіба вже яка стебелина впала на землю, то тільки тоді її не зачепило хедером (Ю. Збанацький); Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні (Панас Мирний); Набігла хмарка — як учистить град..., всю пшеницю до стебла вибив (О. Стороженко).
Словник синонімів української мови