благодатний
БЛАГОДА́ТНИЙ (який приносить щастя, добро, радість, достаток і т. ін.), БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ заст., уроч., БЛА́ГОСНИЙ заст., уроч., рідше. Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Донченко); — Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (І. Нечуй-Левицький); Росте. Все росте. Синім благосним шатром розпростерлося небо, в спокійнім спочиванню лежать гори, зеленями укриті (Г. Хоткевич). — Пор. 2. щасли́вий.
ЩАСЛИ́ВИЙ (який приносить або приніс щастя, успіх, удачу), РА́ДІСНИЙ, ГА́РНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ книжн., ЩА́СНИЙ розм. Багато поля Комусь дала щаслива доля (Л. Глібов); Гримить! Тайна дрож пронимає народи, .. Мільйони чекають щасливої зміни (І. Франко); "От буде радий Роман! Піде його смуток на болота та на пущі!" — думала баба, несучи додому радісну звістку для Романа (І. Нечуй-Левицький); Чи де бенкет, чи де обід, Або весіллячко, родини, — Такої гарної години Ніколи не втеряю я (Л. Глібов); Через п'ять днів Люба йде у відпустку, — жде не діждеться того вимріяного золотого дня (І. Волошин); Благополучний рік; Щасну долю молодим судили (П. Куліш). — Пор. благода́тний.
Словник синонімів української мови