благодатний

БЛАГОДА́ТНИЙ, а, е.

Який дає щастя, добро, радість, достаток, користь.

Задоволення і певність після побіди [перемоги] над завзятим Довбущуком перелилися в душі його в благодатне почуття надії (І. Франко);

Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Донченко);

Настала благодатна пора року, коли природа особливо щедро розкриває свої багатства, свої живлючі сили для оздоровлення людини, доброго її відпочинку (з газ.);

// Багатий, щасливий.

Аж ось .. Прийшла молодиця На той хутір благодатний У найми проситься (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. благодатний — (який виявляє ласку, приносить приємність) благословенний.  Словник синонімів Полюги
2. благодатний — благода́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. благодатний — -а, -е. Який дає щастя, добро, радість, достаток. || Багатий, щасливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. благодатний — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
5. благодатний — БЛАГОДА́ТНИЙ (який приносить щастя, добро, радість, достаток і т. ін.), БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ заст., уроч., БЛА́ГОСНИЙ заст., уроч., рідше. Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Донченко); — Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (І.  Словник синонімів української мови
6. благодатний — БЛАГОДА́ТНИЙ, а, е. Який дає щастя, добро, радість, достаток. Задоволення і певність після побіди [перемоги] над завзятим Довбущуком перелилися в душі його в благодатне почуття надії (Фр., V, 1951, 14); Це був благодатний дощ першої половини червня (Донч.  Словник української мови в 11 томах