благонамірений

БЛАГОНАДІ́ЙНИЙ заст. (який з політичного погляду не викликає недовіри у влади), БЛАГОНАМІ́РЕНИЙ заст., БЛАГОМИ́СЛЯЧИЙ заст. рідко. Він думав.. показати, що уряд відокремлює старшину і реєстрове благонадійне козацтво від буйної голоти і хлопства, і посіяти поміж козаками розбрат (З. Тулуб); Вільнодумець (Пушкін) не тільки не став "благонаміреним", а й безмежно поглибив свою ненависть до рабства, свою любов до волі і народу (М. Рильський). — Пор. 1. наді́йний.

Значення в інших словниках

1. благонамірений — благонамі́рений прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. благонамірений — -а, -е, заст. 1》 Який має добрі, щирі наміри. 2》 Те саме, що благонадій-ний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. благонамірений — Доброзичливий  Словник чужослів Павло Штепа
4. благонамірений — БЛАГОНАМІ́РЕНИЙ, а, е, заст. 1. Який має добрі, щирі наміри. Як і всі благонамірені люди, люблю й сам, щоб вади людської натури, принаймні в фантастичному оповіданні, справлялись, але жодним робом не перемагали (В. Самійленко).  Словник української мови у 20 томах
5. благонамірений — БЛАГОНАМІ́РЕНИЙ, а, е, заст. 1. Який має добрі, щирі наміри. Як і всі благонамірені люди, люблю й сам, щоб вади людської натури, принаймні в фантастичному оповіданні, справлялись, але жодним робом не перемагали. (Володимир Самійленко, II, 1958, 238 ). 2. Те саме, що благонаді́йний 2.  Словник української мови в 11 томах