блюзнірство
БЛЮЗНІ́РСТВО (зневажання, опоганення чого-небудь святого, високого, глибоко шанованого), СВЯТОТА́ТСТВО книжн., СВЯТОКРА́ДСТВО рідко. Саму думку про іншу жінку Іван Іванович вважав блюзнірством (В. Гжицький); Маруся не спала.. Мов проготовлялася до якогось неминучого злочину, до якогось доконечного святокрадства (Г. Хоткевич).
Словник синонімів української мови