Словник синонімів української мови

бойовище

БИ́ТВА (тривалий, жорстокий або вирішальний, генеральний бій), БАТА́ЛІЯ заст., уроч., БОЙОВИ́ЩЕ заст., уроч., БОЙОВИ́СЬКО заст., уроч., БРАНЬ уроч., ПИР поет., ПОБО́ЇЩЕ заст., СІ́ЧА підсил. уроч., РАТОБО́РСТВО заст., уроч., РАТЬ заст., уроч., М'ЯСОРУ́БКА підсил. розм. На панів найшов страх. Кожний з їх пам'ятав Корсунську битву, кожний знав, що татари погнали в Крим обох гетьманів і півшоста тисяч поляків (І. Нечуй-Левицький); О, дев'ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв..! (Ю. Яновський); Однорукий.. лапнув за порожній рукав. — Із князем Романом був у бойовищі (А. Хижняк); Кличе Дон князів на бойовисько половецьку знищить ненасить (Н. Забіла); Дивні діла твої, Господи! Чи я в монастирі, чи на полі брані ходжу по трупах убієнних? — метикував отець Тарасій (І. Нечуй-Левицький); Отак на березі Каяли Брати різнились, бо не стало Крові-вина!.. Допирували Хоробрі русичі той пир (Т. Шевченко); Земля вічних побоїщ... Не раз могутні армії сходились тут на смерть, не раз історія ставила на Перекопі свої терези (О. Гончар); Пройшли, звільнивши путь в боях, в атаках, в січах (М. Бажан); — Що отримають мої лицарі за рать? — Крим заселиш ляхами, — коротко відповів Хмельницький (Р. Іваничук). — Пор. 1. бій.

БОЙОВИ́ЩЕ (поле бою, битви), ПОБО́ЇЩЕ, БОЙОВИ́СЬКО рідше. Пізньої осені він обходив і об'їздив бойовища, яри й балки, де були всякі уламки, і на старій рамі зібрали ще один трактор (А. Хорунжий); Безкрає перекопське побоїще під небом осіннім, з безліччю полеглих у вічнім пориві.., — на все життя понесе Яресько цю сувору картину в своїм серці (О. Гончар); Скільки вже таких витолочених ланів, таких бойовиськ бачив на своєму шляху Бармаш (В. Козаченко).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. бойовище — бойови́ще іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. бойовище — І БОЙОВИСЬКО (місце битви) поле бою, побойовище; Р. БИТВА.  Словник синонімів Караванського
  3. бойовище — -а, с. 1》 Битва, бій. 2》 Поле бою, битви.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бойовище — БОЙОВИ́ЩЕ, а, с. 1. Битва, бій. Я почував себе зовсім розбитим, ніби я теж брав участь у тому запеклому бойовищі (Олесь Досвітній); * Образно. На бойовище світа вийшов я.., І кождий вал мене збивав з пуття (І. Франко). 2. Поле бою, битви.  Словник української мови у 20 томах
  5. бойовище — див. бій  Словник синонімів Вусика
  6. бойовище — Бойови́ще, -ща, -щу, -щем, на -щі; -ви́ща, -ви́щ  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бойовище — БОЙОВИ́ЩЕ, а, с. 1. Битва, бій. Я почував себе зовсім розбитим, ніби я теж брав участь у тому запеклому бойовищі (Досв., Вибр., 1959, 155); *Образно. На бойовище світа вийшов я.., І кождий вал мене збивав з пуття (Фр., XIII, 1954, 445).  Словник української мови в 11 томах
  8. бойовище — Бойовище, -ща с. Поле битвы. К. ЧР. 173.  Словник української мови Грінченка