бранний

БОЙОВИ́Й (пов'язаний з виконанням воєнних дій, веденням бою); ВОЄ́ННИЙ (стосовний до ведення війни); БРА́ННИЙ заст., поет., уроч., РА́ТНИЙ заст., поет., уроч. Бойове завдання; Бойова тривога; Бойове хрещення; Воєнні операції; (Ярослав:) Так, вже знялася бранная тривога, Комоні (коні) ржуть, почувши дим війни (І. Кочерга); Не за кривду ми йдемо, за правду На високий, чесний ратний подвиг (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. бранний — бра́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бранний — -а, -е. Прикм. до брань; воєнний, бойовий. Бранне поле.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бранний — БРА́ННИЙ, а, е, поет. Прикм. до брань; воєнний, бойовий. [Ярослав:] Так, вже знялася бранная тривога, Коні ржуть, почувши дим війни (І. Кочерга); Спіть, сини мої високочолі, – сон припав метеликом до вій... Вже пора. Уже на браннім полі розгулявся, запалав двобій... (С. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах
4. бранний — БРА́ННИЙ, а, е, ц.-с. Прикм. до брань; воєнний, бойовий. [Ярослав:] Так, вже знялася бранная тривога, Комоні ржуть, почувши дим війни (Коч., III, 1956, 102); Спіть, сини мої високочолі, — сон припав метеликом до вій… Вже пора.  Словник української мови в 11 томах