бруківка

БРУК (дорога або вулиця, вимощена камінням), БРУКІ́ВКА, МОСТОВА́ розм. рідше; БРУЩА́ТКА (бруківка, вимощена каменями у формі брусків). Брущатка кінчалась; далі йшов брук із дикого каменю (О. Бойченко); За хвилину машина повернула на бруківку, що вела до Десни, до паромної переправи (Ю. Мушкетик); Колеса стукотіли на новій мостовій. Фаетони гнались до міста наче наввипередки й випереджували нас (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. бруківка — брукі́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бруківка — -и, ж. Те саме, що брук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бруківка — БРУКІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що брук. Один квартал села має вже тротуари, а вся центральна вулиця – акуратну хазяйську бруківку (Ю. Яновський); Кінські ноги б'ють бруківку.., викрешуючи підковами іскри (А.  Словник української мови у 20 томах
4. бруківка — див. дорога  Словник синонімів Вусика
5. бруківка — БРУКІ́ВКА, и, ж. Те саме, що брук. Кінські ноги б’ють бруківку.., викрешуючи підковами іскри (Шиян, Магістраль, 1934, 238); Один квартал села має вже тротуари, а вся центральна вулиця — акуратну хазяйську бруківку (Ю. Янов., II, 1954, 180).  Словник української мови в 11 томах
6. бруківка — див. брущатка.  Архітектура і монументальне мистецтво