бруківка
БРУКІ́ВКА, и, ж. Те саме, що брук.
Кінські ноги б’ють бруківку.., викрешуючи підковами іскри (Шиян, Магістраль, 1934, 238);
Один квартал села має вже тротуари, а вся центральна вулиця — акуратну хазяйську бруківку (Ю. Янов., II, 1954, 180).
Словник української мови (СУМ-11)