бувалець
БУВА́ЛИЙ у знач. ім. (той, хто багато бачив, зазнав у своєму житті), БУВА́ЛЕЦЬ розм., БИ́ТИЙ розм. Не питай старого, а питай бувалого (прислів'я); Але ж як їх (молодих бійців) зараз навчати? Сагайді — тому легко. ..Ось він поблизу муштрує своїх бувальців (О. Гончар); За битого двох небитих дають (прислів'я).
Словник синонімів української мови