вибехкати

СПОРУДИ́ТИ (зробити якусь споруду, збудувати що-небудь, перев. великих розмірів або складне), ВИ́БУДУВАТИ, ВИ́ВЕСТИ, ВИ́ГНАТИ, ЗВЕСТИ́, ВИ́БЕХКАТИ розм., ДВИГОНУ́ТИ розм., ВІДБУ́ХАТИ фам. — Недок.: спору́джувати, вибудо́вувати, виво́дити, виганя́ти, зво́дити. А в Миргороді мітинг велелюдний Біля підніжжя пам'ятника того, Що спорудив поетові народ (М. Рильський); Споруджувати систему укріплень; Цар звелів.. наробити цегли та вибудувати з неї палати (А. Кримський); І раб копає землю, теше камінь.., виводить мури (Леся Українка); — Яке вибехкали! Просто не впізнаю Очеретянки (М. Чабанівський); Од вулиці тин новий і дощані нові ворота.. Це хтось двигонув собі, так двигонув! (А. Головко). — Пор. 1. будува́ти.

Значення в інших словниках

1. вибехкати — ви́бехкати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вибехкати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Зробити, збудувати що-небудь дуже велике, високе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибехкати — ВИ́БЕХКАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Зробити, збудувати що-небудь дуже велике, високе. Звертаючись до Коваліва, сказав [дід] старечим тремтячим голосом: – Яке вибехкали! Просто не впізнаю Очеретянки (М.  Словник української мови у 20 томах
4. вибехкати — ВИ́БЕХКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Зробити, збудувати що-небудь дуже велике, високе. Звертаючись до Коваліва, сказав [дід] старечим тремтячим голосом: — Яке вибехкали! Просто не впізнаю Очеретянки (Чаб., Тече вода..  Словник української мови в 11 томах