визиск

ЕКСПЛУАТА́ЦІЯ (привласнення продуктів чужої праці власниками засобів виробництва), ВИ́ЗИСК, ВИЗИ́СКУВАННЯ. — Я думаю, що магазини, крамниці, залізні дороги повинні бути громадським, а не особливим добром, інакше буде зловжиток, експлуатація однією особою цілої громади (І. Нечуй-Левицький); Ладне щось, тільки небезпечне затівають хлопці — проти царя, проти хазяїв та їхнього визиску (А. Головко); Українські горяни віками терпіли гніт, визискування (Гуцульщина).

Значення в інших словниках

1. визиск — ви́зиск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. визиск — див. ЕКСПЛУАТАЦІЯ.  Словник синонімів Караванського
3. визиск — -у, ч. Привласнення результатів додаткової та частини необхідної праці трудящих приватними власниками засобів виробництва; експлуатація.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. визиск — ВИ́ЗИСК, у, ч. Здирництво, експлуатація. Стає земля пусткою. Навіть оплакати того лиха нікому, бо того замучили, того вже під ланцюгом женуть на тортури і визиск (з легенди); Темні сили визиску й гноблення .. прагнуть ширити свою каїнову роботу (Н.  Словник української мови у 20 томах
5. визиск — Ви́зиск, -ку; -зиски, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. визиск — ВИ́ЗИСК, у, ч. Привласнення результатів додаткової і частини необхідної праці трудящих приватними власниками засобів виробництва; експлуатація.  Словник української мови в 11 томах