визиск
ВИ́ЗИСК, у, ч. Привласнення результатів додаткової і частини необхідної праці трудящих приватними власниками засобів виробництва; експлуатація.
Зійде над сірим туманом Пролетарськеє сонце ясне, Запалають вертепи тиранів, Царство визиску й горя мине (Пісні та романси.., II, 1956, 268);
Двадцять злотих на тиждень кваліфікованому друкареві, до того ж такому здібному, такому меткому, як його Бранко, — це не лише визиск, але й глум серед білого дня! (Вільде, Сестри.., 1958, 152);
Москва — це столиця ..першої в світі могутньої багатонаціональної держави, де нема визиску людини людиною (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 3);
Немає між людьми тепла-привіту, Де визиску загусла чорна тьма (Павл., Бистрина, 1959, 7).
Словник української мови (СУМ-11)