винахід
ВИ́НАХІД (те, що винайдене, зовсім нове, невідоме до цього), ВИ́ДУМКА розм. Ішов (Іван) по стерні,.. стежачи пильно за роботою свого винаходу, що підіймав хліб і підводив його під мотовило (А. Головко); (Сторож:) Ну й як-то той писар може викласти усяке діло на оцій видумці (рахівниці)? (М. Кропивницький).
Словник синонімів української мови