винахід

ви́нахід

-ходу, ч.

1》 Дія за знач. винаходити 1).

2》 Те, що винайдене, зовсім нове, невідоме до цього.

Значення в інших словниках

1. винахід — (якесь нове відкриття) видумка.  Словник синонімів Полюги
2. винахід — ви́нахід іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. винахід — (незначний) удосконалення, раціоналізація; (світовий) відкриття; П. вигадка, ідея; (щось нове) новація, новина; ОК. прилад, пристрій, механізм.  Словник синонімів Караванського
4. винахід — [винах'ід] -ходу, м. (на) -ход'і, мн. -ходие, -ход'іў  Орфоепічний словник української мови
5. винахід — ВИ́НАХІД, ходу, ч. 1. Дія за знач. винахо́дити 1. Не раз думав Тарас, дивлячись на втомлених жінок, яке б щастя було для них, коли б чиясь геніальна людська думка дійшла до винаходу машин, що замінили б і жниць, і в'язальниць, і полільниць (О.  Словник української мови у 20 томах
6. винахід — ВИ́НАХІД (те, що винайдене, зовсім нове, невідоме до цього), ВИ́ДУМКА розм. Ішов (Іван) по стерні,.. стежачи пильно за роботою свого винаходу, що підіймав хліб і підводив його під мотовило (А.  Словник синонімів української мови
7. винахід — Ви́нахід, -ходу; -ходи, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. винахід — ВИ́НАХІД, ходу, ч. 1. Дія за знач. винахо́дити 1. І не раз думав Тарас, дивлячись на втомлених жінок, яке б щастя було для них, коли б чиясь геніальна людська думка дійшла до винаходу машин, що замінили б і жниць, і в’язальниць, і полільниць (Ів., Тарас.  Словник української мови в 11 томах
9. винахід — рос. изобретение принципово нове технічне рішення, що дає можливість значно підвищувати технічний рівень і якість продукції, вдосконалювати технологію, підвищувати ефективність і поліпшувати умови праці.  Eкономічна енциклопедія