вирощування

ВИРО́ЩУВАННЯ (розмножування старанним доглядом яких-небудь тварин або рослин), РОЗВЕ́ДЕННЯ, КУЛЬТУ́РА спец., КУЛЬТИВУВА́ННЯ. Південь України — основний район вирощування високоякісного зерна (з журналу); Справжній мисливець.. дбає про розведення і розмноження дичини, про оберігання її (М. Рильський); Вона (рослина брандушка) нагадує тюльпан і тепер вводиться в культуру як декоративна рослина (з журналу); Немало виникає труднощів із культивуванням грибів (з журналу).

Значення в інших словниках

1. вирощування — виро́щування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вирощування — -я, с. Дія за знач. вирощувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вирощування — ВИРО́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виро́щувати. Виявилося, що це рязанські колгоспники, котрі їздили на Тернопільщину до Євгенії Долинюк перебирати досвід вирощування кукурудзи (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. вирощування — ВИРО́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виро́щувати. Варвара стала ініціатором вирощування ранньої городини (Кучер, Чорноморці, 1956, 420).  Словник української мови в 11 томах