вирощування

виро́щування

-я, с.

Дія за знач. вирощувати.

Значення в інших словниках

1. вирощування — виро́щування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вирощування — ВИРО́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виро́щувати. Виявилося, що це рязанські колгоспники, котрі їздили на Тернопільщину до Євгенії Долинюк перебирати досвід вирощування кукурудзи (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. вирощування — ВИРО́ЩУВАННЯ (розмножування старанним доглядом яких-небудь тварин або рослин), РОЗВЕ́ДЕННЯ, КУЛЬТУ́РА спец., КУЛЬТИВУВА́ННЯ. Південь України — основний район вирощування високоякісного зерна (з журналу); Справжній мисливець..  Словник синонімів української мови
4. вирощування — ВИРО́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виро́щувати. Варвара стала ініціатором вирощування ранньої городини (Кучер, Чорноморці, 1956, 420).  Словник української мови в 11 томах