вирощування
ВИРО́ЩУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. виро́щувати.
Виявилося, що це рязанські колгоспники, котрі їздили на Тернопільщину до Євгенії Долинюк перебирати досвід вирощування кукурудзи (Б. Антоненко-Давидович);
Варвара стала ініціатором вирощування ранньої городини (В. Кучер);
Хімічний склад водоростей може бути цілеспрямовано змінений у потрібному напрямку певним режимом вирощування (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)