виспів

МЕЛО́ДІЯ (милозвучна послідовність звуків, яка створює певну музичну єдність), МОТИ́В, НА́СПІВ, ВИ́СПІВ розм., ГО́ЛОС заст. З вікон уже полилась задьориста мелодія польки (Ю. Шовкопляс); Веселий мотив вальса розлився по просторій світлиці (І. Нечуй-Левицький); Не спалося мені.. Може, тому, що десь тужив сумний наспів (А. Головко); Нур'ялі звик до цієї краси і задумливо гріб веслами, мугикаючи протяжний виспів (З. Тулуб); Це справді невеличкі романси, тілько до них недостає голосу (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. виспів — ви́спів іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. виспів — -у, ч., розм. 1》 Мелодія пісні, співу. 2》 Своєрідність виконання пісні в певній місцевості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виспів — ВИ́СПІВ, у, ч. 1. Пісня або її мелодія. Коли .. в'їхали в густе зело, – святочність його через вінця заливала землю і в нім купались рясні пташині виспіви (М. Івченко); Нур'ялі звик до цієї краси і задумливо гріб веслами, мугикаючи протяжний виспів (З.  Словник української мови у 20 томах
4. виспів — ВИ́СПІВ, у, ч., розм. 1. Мелодія пісні, співу. Гомін ясен, Виспів красен — весна на порозі (Ус., Вибр., 1948, 261); Нур’ялі звик до цієї краси і задумливо гріб веслами, мугикаючи протяжний виспів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 264).  Словник української мови в 11 томах