витворний

ПРИМХЛИ́ВИЙ (якому властиві несподівані, нічим не обґрунтовані бажання, свавільні вигадки, дивацтва; якому важко догодити), ВИБА́ГЛИВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЗАБА́ГЛИВИЙ розм., ВИТВО́РНИЙ діал., ВИМИСЛИВИЙ діал., ПРИМХУВА́ТИЙ діал. Вдалася (дівчина) така примхлива, вередлива та перебірлива, що й те їй не так, і се не так, і все їй недогода (переклад М. Лукаша); — Може, трохи тіснувато, та ви не турбуйтеся. Я перекочую до канцелярії. — Дуже дякую. Я не вибаглива (І. Ле); Марина то журилася, то сміялася або не знати чого ставала вередлива й капризна (І. Сенченко); Ольга була тоді тендітна, але горда, химерна дівчина (О. Копиленко); — Не бери тієї багачки: буде вона дуже гордувати; се батькова дочка, вимислива й пишна (Марко Вовчок); — У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат (Г. Хоткевич). — Пор. 1. вередли́вий.

Значення в інших словниках

1. витворний — витво́рний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. витворний — -а, -е, рідко. Те саме, що примхливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витворний — ВИТВО́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що примхли́вий. Шляхтянка пишна і витворна, куди дівалася й пиха? (Л. Костенко); Справляють [ченці] собі ряси просторі, пишні, з тонкого єдвабу, такого витворного крою, що хоч би й на архієпископа (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).  Словник української мови у 20 томах
4. витворний — витворний (вытворный) пишний, розкішний, вишуканий, зграбний  Словник застарілих та маловживаних слів
5. витворний — ВИТВО́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що примхли́вий. Справляють [ченці] собі ряси просторі, пишні, з тонкого єдвабу, такого витворного крою, що хоч би й на архієпископа (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 213).  Словник української мови в 11 томах
6. витворний — Витворний, -а, -е Капризный, шалунъ.  Словник української мови Грінченка