витворний
ВИТВО́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що примхли́вий.
Справляють [ченці] собі ряси просторі, пишні, з тонкого єдвабу, такого витворного крою, що хоч би й на архієпископа (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 213).
Словник української мови (СУМ-11)