Великий тлумачний словник сучасної мови

витворний

витво́рний

-а, -е, рідко.

Те саме, що примхливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. витворний — витво́рний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. витворний — ВИТВО́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що примхли́вий. Шляхтянка пишна і витворна, куди дівалася й пиха? (Л. Костенко); Справляють [ченці] собі ряси просторі, пишні, з тонкого єдвабу, такого витворного крою, що хоч би й на архієпископа (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).  Словник української мови у 20 томах
  3. витворний — витворний (вытворный) пишний, розкішний, вишуканий, зграбний  Словник застарілих та маловживаних слів
  4. витворний — ПРИМХЛИ́ВИЙ (якому властиві несподівані, нічим не обґрунтовані бажання, свавільні вигадки, дивацтва; якому важко догодити), ВИБА́ГЛИВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЗАБА́ГЛИВИЙ розм., ВИТВО́РНИЙ діал., ВИМИСЛИВИЙ діал., ПРИМХУВА́ТИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  5. витворний — ВИТВО́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що примхли́вий. Справляють [ченці] собі ряси просторі, пишні, з тонкого єдвабу, такого витворного крою, що хоч би й на архієпископа (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 213).  Словник української мови в 11 томах
  6. витворний — Витворний, -а, -е Капризный, шалунъ.  Словник української мови Грінченка