виток

I. КУ́ЧЕР перев. мн. (пасмо кучерявого або завитого волосся); ЗА́ВИТО́К, ЗА́КРУТОК, ЗА́КРУТКА, ВИТО́К, БУ́КЛЯ заст.; ЛО́КОН (завите пасмо волосся); ВИ́ХОР (пасмо, яке стирчить догори). Сашко зайшов до Данила, скинув шапку, розгладив рукою кучері (О. Копиленко); Обличчя її було червоне. Мокрі завитки прилипли до скронь (В. Гжицький); Непокірний завиток волосся, вибившися з-під ковдри, чорнів на білому тлі пошивки (Ю. Шовкопляс); Її в'яле обличчя стягнулось, погляд твердий, і в кожній закрутці срібного волосся — рішучість (М. Коцюбинський); Потилиця його з рудими витками волосся звернена до Поляруша (М. Стельмах); Промайнула (рука) невловимим рухом по товстій буклі (О. Ільченко); На голові розкішними хвилями вилися русі локони (І. Нечуй-Левицький); Шестірний устав, зложив книжки, підійшов до дзеркала, причесав уже трохи не вдесяте свій вихор (Панас Мирний). — Пор. 1. воло́сся.

О́БЕРТ (повне коло руху чого-небудь навколо власної осі або якогось предмета), ОБОРО́Т, ПО́МАХ, МАХ, ПО́КРУТ діал.; ВИТО́К (звичайно — про космічний супутник, корабель). Мотор несамовито в обертах гуде (М. Рудь); — А система (літака) яка? — ..Дві тисячі і двісті оборотів за хвилину (Остап Вишня); Помах колеса машини; Проти сонця на темних колесах дуже ясно блищали нові.. лопатні, хапаючи за кожним покрутом колеса лиснючу воду (І. Нечуй-Левицький); Програма першого польоту людини була розрахована на один виток навколо Землі (з журналу).

Значення в інших словниках

1. виток — вито́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. виток — -тка, ч. 1》 Закручена частина чого-небудь виткого, звивистого; закруток. 2》 Один оберт гвинтової, спіральної лінії нарізки, дротяної обмотки і т. ін. || Один оберт рухомого предмета навколо чого-небудь. || Один оберт штучного супутника навколо планети. 3》 перен. Етап, цикл у розвитку подій і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виток — ВИТО́К, тка́, ч. 1. Закручена частина чого-небудь виткого, звивистого; закруток; звій. Потилиця його з рудими витками волосся звернена до Поляруша (М. Стельмах); Заплетені коси, що покладені на голові тугими витками, роблять її ще вищою (О.  Словник української мови у 20 томах
4. виток — ВИТО́К, тка́, ч. 1. Закручена частина чого-небудь виткого, звивистого; закруток. Й досі пам’ятую.. Пишний кудель, що з витками Ніжну шию обвивав (Щог., Поезії, 1958, 349); Потилиця його з рудими витками волосся звернена до Поляруша (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах