Словник синонімів української мови

виточити

ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. фабричним способом); ВИКО́ВУВАТИ (способом кування); ВИЛИВА́ТИ (способом лиття); ВИРІ́ЗУВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (способом різання); ВИСІКА́ТИ (способом січення); ВИТІ́СУВАТИ (способом тесання); ВИСТРУ́ГУВАТИ (способом стругання); ВИТО́ЧУВАТИ (способом точіння); ШТАМПУВА́ТИ (способом штампування); ПРИГОТОВЛЯ́ТИ (перев. про їжу, питво). — Док.: ви́робити, ви́готовити, зготува́ти, згото́вити, зроби́ти, ви́пустити, ви́продукувати, створи́ти, ви́творити, сфабрикува́ти, ви́кувати, ви́кути, ви́лити, ви́рубати, ви́сікати, ви́сікти, ви́різати, ви́тесати, ви́стругати, ви́точити, приготува́ти, пригото́вити. — Он там, де чорніють димарі на оселі, виробляють всячину з заліза або міді — там і кують, і виливають (Панас Мирний); Гризельда з робітницями заходилась вироблювати.. килим (І. Нечуй-Левицький); — Діти виготовляють такі складні токарні, слюсарні, столярні та інші деталі,.. що залюбуєшся (В. Гжицький); Він у майстернях табуретки робив (О. Гончар); Завод цей випускає.. сівалки (з газети); Вона продукувала свої вироби.. понад потреби навіть панського дому (О. Кобилянська); Завдання полягає в тому, щоб створити машини, які виконуватимуть сотні тисяч операцій за секунду (з журналу); Це вбрання колись витворив досвідчений кравець (О. Досвітній); — Почав я фабрикувати траскала.. для відгоняння воробців із пшениці (І. Франко); Шворінь викувати,.. обценьки зробити — все Роман уміє (Д. Ткач); А де ж та червона калина, яка вміє говорити людським голосом, тільки виріж із неї сопілочку і приклади до губів? (М. Чабанівський); (Ярцев:) Коли б я був скульптором, я б витесав статую людини (Ю. Мокрієв); — Давайте кусок деревини — ложки вистругуватиму (Є. Кравченко); Токар виточив деталь (Я. Шпорта); Гідравлічним пресом згинають товсті металеві плити, штампують металеві предмети, продавлюють отвори в товстих листах, випробовують міцність різних матеріалів і т. д. (з підручника); Гордєєв і тут виручив: приготував з баранячої печінки чудовий паштет і кілька салатів та форшмаків (З. Тулуб).

ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. — робити гострим за допомогою бруска, ременя тощо); МАНТА́ЧИТИ, НАМАНТА́ЧУВАТИ (мантачкою); КЛЕПА́ТИ, ВИКЛЕ́ПУВАТИ (б'ючи, ударяючи молотком). — Док.: нагостри́ти, ви́гострити, загостри́ти, відгостри́ти, заточи́ти, наточи́ти, ви́точити, відточи́ти, обточи́ти, напра́вити, наманта́чити, ви́клепати. Не гостри ножа, доки не зловив барана (прислів'я); Дехто, сподіваючись, що на завтра прийдеться на жнива ставати, і серп позубив, косу нагострив (Панас Мирний); Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту (Леся Українка); Високо підкидаючи сокиру, він почав зрубувати кінець промоклої колоди, загострюючи її, як велетенський олівець (С. Голованівський); — Ми маємо військо і зброю.. Меч той відгострили на голови ворогів народних (І. Ле); Чумаченко точив на ремінці бритву (Григорій Тютюнник); Заточити свердло; Вже в'ється.. та білая чайка. Наточує дзьоба на щоглі (Леся Українка); Росло воно (цуценя) потроху, волосатилось, на кістках зуби відточувало (Ю. Мельничук); Розмовляв (Янко) з Василем.., який правив бритву в кухні (М. Томчаній); Направив я косу і пішов: тільки шелест переді мною! (І. Муратов); — Ви, дідусю, лишайтеся коси клепать, та вчіть, як гострити, мантачити... (Остап Вишня); Косарям одне лиш дбай — Намантачуй коси (В. Бичко); Як стихне гомін, то лунко чути — виклепує косу хтось (А. Головко).

ЦІДИ́ТИ (повільно або крізь вузький отвір випускати рідину, іноді сипку речовину), ТОЧИ́ТИ, ВИЦІ́ДЖУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ПЕРЕТО́ЧУВАТИ (в іншу посудину). — Док.: ви́цідити, ви́точити, переточити. Із барил вино цідили, Молоде, шумне вино (Л. Первомайський); — Певно, оце моя матушка почула, що я горілку точу, та так нагнала, що я насилу втік (І. Нечуй-Левицький); Гурт хлопців підійшов до столу, вони виціджують із графинів густу виноградну каламуть (О. Гончар); Розплакуються берези, і винахідливий ветеринар Гнат Яворина виточує з них сік для поранених і простуджених (В. Земляк); (Марія:) Ходім поможете хоч ви переточить горілку (І. Карпенко-Карий).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. виточити — ви́точити 1 дієслово доконаного виду на верстаті; вистругати; вигострити; вигризти ви́точити 2 дієслово доконаного виду вицідити  Орфографічний словник української мови
  2. виточити — Ви́точити. Піддати судовому розглядові. Суд французкий виточив в сій справі процес, в котрім засуджено властителя арени на грошеву кару одного франка (45 кр. а. в.), а їздців увільнено (Б., 1895, 17, 4) // пол.  Українська літературна мова на Буковині
  3. виточити — I див. виточувати I. II див. виточувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виточити — ВИ́ТОЧИТИ¹ див. вито́чувати¹. ВИ́ТОЧИТИ² див. вито́чувати².  Словник української мови у 20 томах
  5. виточити — ви́точити кров з кого—чого. Знесилити, виснажити, ослабити кого-, що-небудь. “Виточить він усю кров з рідної України, щоб запагубити її навіки, щоб дати змогу й силу полякам запанувати на Україні”,— думала Тодозя, йдучи слідком за князем до палацу (І.  Фразеологічний словник української мови
  6. виточити — Ви́точити, -точу, -точиш, -точать  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. виточити — ВИ́ТОЧИТИ¹ див. вито́чувати¹. ВИ́ТОЧИТИ² див. вито́чувати².  Словник української мови в 11 томах
  8. виточити — Ви́точити см. виточувати.  Словник української мови Грінченка