витяжний
ПРОТЯ́ЖНИЙ (про звук, мелодію — який звучить довго, плавно), ПРОТЯ́ГЛИЙ, ТЯГУ́ЧИЙ, ПОВА́ЖНИЙ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., ВИТЯЖНИ́Й діал. Сонце сідало за Межиріцькою горою, в'язальниці верталися з поля, протяжна пісня розходиться далеко навкруги (К. Гордієнко); Протяглий гул моторів зачувся в почорнілому небі (Л. Первомайський); Знадвору долітає тягучий дзвін, ніби крізь сон скликаючи людей до служби (С. Васильченко); Несподівано розляглася пісня поважна та сумна (І. Нечуй-Левицький); Не вирізняєш окремих вибухів, вони зливаються докупи, мов розкоти одного затято протяжливого грому (Н. Тихий); Вітер шарпав високий прокволистий плач (О. Донченко); Пісня та не дрібна, не швидка та весела, а жалібна, витяжна, плакуча (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови