витяжний
ПРОТЯ́ЖНИЙ (про звук, мелодію — який звучить довго, плавно), ПРОТЯ́ГЛИЙ, ТЯГУ́ЧИЙ, ПОВА́ЖНИЙ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., ВИТЯЖНИ́Й діал. Сонце сідало за Межиріцькою горою, в'язальниці верталися з поля, протяжна пісня розходиться далеко навкруги (К. Гордієнко); Протяглий гул моторів зачувся в почорнілому небі (Л. Первомайський); Знадвору долітає тягучий дзвін, ніби крізь сон скликаючи людей до служби (С. Васильченко); Несподівано розляглася пісня поважна та сумна (І. Нечуй-Левицький); Не вирізняєш окремих вибухів, вони зливаються докупи, мов розкоти одного затято протяжливого грому (Н. Тихий); Вітер шарпав високий прокволистий плач (О. Донченко); Пісня та не дрібна, не швидка та весела, а жалібна, витяжна, плакуча (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- витяжний — витяжни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- витяжний — -а, -е. 1》 Зроблений способом витягання, розтягання. Витяжні чоботи — чоботи, в яких із суцільного шматка шкіри зроблені передок і халява. 2》 Який може витягатися, який служить для витягання, висмикування, діставання чого-небудь. Витяжне кільце парашута. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витяжний — ВИТЯЖНИ́Й, а́, е́. 1. Оброблений, виготовлений способом витягання, розтягання. Витяжне тісто готується як прісне, потім його потрібно розкачати якомога тонше і витягнути руками на зворотному боці долоні, щоб не порвати тісто пальцями (з газ. Словник української мови у 20 томах
- витяжний — ВИТЯЖНИ́Й, а́, е́. 1. Зроблений способом витягання, розтягання. Витяжні́ чо́боти — чоботи, в яких із суцільного шматка шкіри зроблені передок і халява. В нього [козака] червона стьожка гарна в застіжках і нові чоботи витяжні (Номис, 1864, № 11182). Словник української мови в 11 томах
- витяжний — Витяжний, -а, -е 1) Протяжный. Пісня жалібна, витяжна, плакуча. Левиц. І. 2) витяжні чоботи. Сапоги, у которыхъ передокъ и передняя часть голенища изъ цѣльной кожи. Нові чоботи витяжні. Ном. № 11182. Словник української мови Грінченка