витяжний
ВИТЯЖНИ́Й, а́, е́.
1. Оброблений, виготовлений способом витягання, розтягання.
Витяжне тісто готується як прісне, потім його потрібно розкачати якомога тонше і витягнути руками на зворотному боці долоні, щоб не порвати тісто пальцями (з газ.);
Витяжна шкіра;
// Вигот. із витягненої, розтягненої шкіри.
Слугу присилав з просьбою пошити для “свого” пана сап'янові чоботи руського крою з витяжними халявами (Р. Іваничук).
2. Який служить для витягання, висмикування, діставання чого-небудь звідкись, із чогось.
Перші невеликі модельки вертольотів розкручувалися за допомогою витяжного шнура і цілком пристойно літали (з наук.-попул. літ.);
Витяжне кільце парашута.
3. Признач. для вентиляції, для витягання шкідливих речовин, випарів, запахів, пилу і т. ін. із закритого приміщення.
Певно, тут був колись гараж або майстерня, бо вгорі зі стіни виглядала витяжна труба (Ю. Яновський);
Стріляли живицею на свічаді – під витяжною трубою .. соснові скіпки, які Драбиха міняла одну по одній, а тоді перестала, бо й начаділо в хаті (Ю. Мушкетик);
Витяжний вентилятор.
4. діал. Протяжний.
Пісня та не дрібна, не швидка та весела, а жалібна, витяжна, плакуча (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- витяжний — витяжни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- витяжний — -а, -е. 1》 Зроблений способом витягання, розтягання. Витяжні чоботи — чоботи, в яких із суцільного шматка шкіри зроблені передок і халява. 2》 Який може витягатися, який служить для витягання, висмикування, діставання чого-небудь. Витяжне кільце парашута. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витяжний — ПРОТЯ́ЖНИЙ (про звук, мелодію — який звучить довго, плавно), ПРОТЯ́ГЛИЙ, ТЯГУ́ЧИЙ, ПОВА́ЖНИЙ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., ВИТЯЖНИ́Й діал. Словник синонімів української мови
- витяжний — ВИТЯЖНИ́Й, а́, е́. 1. Зроблений способом витягання, розтягання. Витяжні́ чо́боти — чоботи, в яких із суцільного шматка шкіри зроблені передок і халява. В нього [козака] червона стьожка гарна в застіжках і нові чоботи витяжні (Номис, 1864, № 11182). Словник української мови в 11 томах
- витяжний — Витяжний, -а, -е 1) Протяжный. Пісня жалібна, витяжна, плакуча. Левиц. І. 2) витяжні чоботи. Сапоги, у которыхъ передокъ и передняя часть голенища изъ цѣльной кожи. Нові чоботи витяжні. Ном. № 11182. Словник української мови Грінченка