витяжка

ВИ́ТЯЖКА, и, ж.

1. Витягнений суцільний шматок шкіри для передка чобота й халяви.

Чоботар виготовив витяжку з волової шкіри (з газ.);

// також мн. ви́тяжки, жок, розм. Те саме, що Витяжні́ чо́боти (див. чо́боти).

Він з безформного товару ліпив .. красиві витяжки, модні в той час (М. Чабанівський);

Вони виблискують на глабцях, Юхтові витяжки міцні (П. Воронько).

2. Пристрій, що вентилює закрите приміщення, проганяючи повітря через фільтр і виводячи у вентиляційний хід шкідливі речовини, випари, запахи, пил і т. ін.

У другій кімнаті гуділа кліматична установка і хурчав млинок витяжки (Ю. Мушкетик);

Сопе витяжка, над головою висить вентиляційний рукав (Є. Пашковський).

3. Речовина або сукупність речовин, добута з рослинної чи тваринної сировини за допомогою якого-небудь розчинника (спирту, ефіру, води, пари і т. ін.); екстракт.

Водний напар меліси заміняють іноді спиртовою витяжкою: одна частина листків за вагою на три частини спирту (з наук. літ.);

Половина респондентів при використанні лікарських рослин у лікувальному процесі віддає перевагу водяним витяжкам: настоям, відварам, чаям (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витяжка — ви́тяжка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. витяжка — -и, ж. 1》 Дія за знач. витягати, витягти 1), 7). Витяжка металу. Витяжка газу. 2》 Витягнений суцільний шматок шкіри для передка чобота і халяви. || також мн. витяжки, -жок, розм. Те саме, що Витяжні чоботи (див. витяжний 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витяжка — див. екстракт Словник чужослів Павло Штепа
  4. витяжка — див. димар Словник синонімів Вусика
  5. витяжка — Формування на пресі виробів з листового металу або штучного матеріалу. Універсальний словник-енциклопедія
  6. витяжка — ВЕНТИЛЯ́ЦІЯ (система приладів і пристроїв для провітрювання приміщення), ПРО́ДУВ, ВИ́ТЯЖКА. — Слухай, а там у вас є вентиляція? Сташка не розуміла навіть значення цього слова. — Не розумієш?... Словник синонімів української мови
  7. витяжка — ВИ́ТЯЖКА, и, ж. 1. Дія за знач. витяга́ти, ви́тягти 1, 7. Витяжка металу; Витяжка газу. 2. Витягнений суцільний шматок шкіри для передка чобота і халяви; // також мн. ви́тяжки, жок, розм. Те саме, що Витяжні́ чо́боти ( див. витяжни́й 1). Словник української мови в 11 томах
  8. витяжка — Ви́тяжка, -ки ж. Заготовленный цѣльный кусокъ кожи для передней части голенища и головки. Вас. 158. Словник української мови Грінченка