1. Словник синонімів української мови

витяжка

ВЕНТИЛЯ́ЦІЯ (система приладів і пристроїв для провітрювання приміщення), ПРО́ДУВ, ВИ́ТЯЖКА. — Слухай, а там у вас є вентиляція? Сташка не розуміла навіть значення цього слова. — Не розумієш? Продув, щоб пилюка від волокна не літала по фабриці (Ірина Вільде); Місцева витяжка.

ВИ́ТЯЖКА (речовина, препарат, виготовлений обробкою рослинних або тваринних тканин за допомогою спирту, ефіру, води тощо), ЕКСТРА́КТ, ЕЛІКСИ́Р (витяжка з рослин, що використовується в медицині, косметиці). Витяжки з кукурудзи в поєднанні з медом допомагають у боротьбі з захворюванням печінки (з журналу); Екстракт із її (калини) кори застосовують як кровоспинний засіб (з журналу); Допоміжними гігієнічними засобами є зубні еліксири (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витяжка — ви́тяжка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. витяжка — -и, ж. 1》 Дія за знач. витягати, витягти 1), 7). Витяжка металу. Витяжка газу. 2》 Витягнений суцільний шматок шкіри для передка чобота і халяви. || також мн. витяжки, -жок, розм. Те саме, що Витяжні чоботи (див. витяжний 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витяжка — див. екстракт Словник чужослів Павло Штепа
  4. витяжка — ВИ́ТЯЖКА, и, ж. 1. Витягнений суцільний шматок шкіри для передка чобота й халяви. Чоботар виготовив витяжку з волової шкіри (з газ.); // також мн. ви́тяжки, жок, розм. Те саме, що Витяжні́ чо́боти (див. чо́боти). Він з безформного товару ліпив .. Словник української мови у 20 томах
  5. витяжка — див. димар Словник синонімів Вусика
  6. витяжка — Формування на пресі виробів з листового металу або штучного матеріалу. Універсальний словник-енциклопедія
  7. витяжка — ВИ́ТЯЖКА, и, ж. 1. Дія за знач. витяга́ти, ви́тягти 1, 7. Витяжка металу; Витяжка газу. 2. Витягнений суцільний шматок шкіри для передка чобота і халяви; // також мн. ви́тяжки, жок, розм. Те саме, що Витяжні́ чо́боти ( див. витяжни́й 1). Словник української мови в 11 томах
  8. витяжка — Ви́тяжка, -ки ж. Заготовленный цѣльный кусокъ кожи для передней части голенища и головки. Вас. 158. Словник української мови Грінченка