витяжний
ВИТЯЖНИ́Й, а́, е́.
1. Оброблений, виготовлений способом витягання, розтягання.
Витяжне тісто готується як прісне, потім його потрібно розкачати якомога тонше і витягнути руками на зворотному боці долоні, щоб не порвати тісто пальцями (з газ.);
Витяжна шкіра;
// Вигот. із витягненої, розтягненої шкіри.
Слугу присилав з просьбою пошити для “свого” пана сап'янові чоботи руського крою з витяжними халявами (Р. Іваничук).
2. Який служить для витягання, висмикування, діставання чого-небудь звідкись, із чогось.
Перші невеликі модельки вертольотів розкручувалися за допомогою витяжного шнура і цілком пристойно літали (з наук.-попул. літ.);
Витяжне кільце парашута.
3. Признач. для вентиляції, для витягання шкідливих речовин, випарів, запахів, пилу і т. ін. із закритого приміщення.
Певно, тут був колись гараж або майстерня, бо вгорі зі стіни виглядала витяжна труба (Ю. Яновський);
Стріляли живицею на свічаді – під витяжною трубою .. соснові скіпки, які Драбиха міняла одну по одній, а тоді перестала, бо й начаділо в хаті (Ю. Мушкетик);
Витяжний вентилятор.
4. діал. Протяжний.
Пісня та не дрібна, не швидка та весела, а жалібна, витяжна, плакуча (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)